мекекати

меке́кати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мекекати — -ечу, -ечиш, недок. Те саме, що мекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мекекати — МЕКЕ́КАТИ, меке́каю, меке́каєш і меке́чу, меке́чеш, недок. Видавати звуки “мекеке” (про кіз, овець і т. ін.). Овечки мекекають; кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді (Г. Квітка-Основ'яненко); – Іди, іди, пустунко, твої кози вже мекечуть, – мовив дід (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  3. мекекати — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Словник синонімів української мови
  4. мекекати — МЕКЕ́КАТИ, меке́каю, меке́каєш і меке́чу, меке́чеш, недок. Видавати звуки "мекеке" (про кіз, овець і т. ін.). Овечки мекекають; кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді (Кв.-Осн., II, 1956, 172); — Іди, іди, пустунко, твої кози вже мекечуть, — мовив дід (Ів., Вел. очі, 1956, 120). Словник української мови в 11 томах
  5. мекекати — Мекекати, -ке́чу, -чиш гл. = мекати. Або нявчить по котячи, або мекече по ягнячи. Гліб. 87. Словник української мови Грінченка