1. Орфографічний словник української мови

мисколиз

мисколи́з

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мисколиз — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  2. мисколиз — -а, ч., зневажл. Те саме, що блюдолиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мисколиз — МИСКОЛИ́З, а, ч., зневажл. Те саме, що блюдоли́з. А мисколизи не знають, як славити, Те вихваляють і се (П. Грабовський); – Не діжде панський мисколиз, щоб ми догоджали йому (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. мисколиз — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  5. мисколиз — МИСКОЛИ́З, а, ч., зневажл. Те саме, що блюдоли́з. А мисколизи не знають, як славити, Те вихваляють і се (Граб., І, 1959, 606); — Не діжде панський мисколиз, щоб ми догоджали йому (Горд., Заробітчани, 1949, 97). Словник української мови в 11 томах