1. Орфографічний словник української мови

мишенятко

мишеня́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мишенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до мишеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мишенятко — МИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до мишеня́. Мишенятко під вербою Почуло, що м'ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Л. Глібов); Мишка в кухлику щербатім Варить кашку мишенятам. Мишеняток че́реду Скликала вечеряти (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  3. мишенятко — МИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до мишеня́. Мишенятко під вербою Почуло, що м’ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Гл., Вибр., 1951, 23); Мишка в кухлику щербатім Варить кашку мишенятам. Мишеняток че́реду Скликала вечеряти (Перв., Райдуга.., 1960, 57). Словник української мови в 11 томах
  4. мишенятко — Мишеня́, -ня́ти с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. ум. мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62. Словник української мови Грінченка