мордування
мордува́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мордування — Мука, страждання; (від ката) катування. Словник синонімів Караванського
- мордування — -я, с. Дія і стан за знач. мордувати й мордуватися 1), 2); мука, страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мордування — МОРДУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. мордува́ти і мордува́тися 1, 2; мука, страждання. Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (А. Головко); То як же було ще й вантаж тягти за собою? То вже не їзда, а одне мордування, таку поклажу везти дівчині (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- мордування — КАТУВА́ННЯ (фізичне насильство під час допиту обвинуваченого; заподіяння комусь фізичних страждань), ТОРТУ́РИ, ТОРТУ́РА, МОРДУВА́ННЯ, МУ́КИ, КАТУ́ШІ діал. І в неволю замкнули кати Ту, що волі безщасним хотіла. Словник синонімів української мови
- мордування — Мордува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мордування — МОРДУВА́ННЯ, я, с. Дія та стан за знач. мордува́ти й мордува́тися 1, 2; мука, страждання. Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Головко, II, 1957, 358); То як же було ще й вантаж тягти за собою?... Словник української мови в 11 томах
- мордування — Мордува́ння, -ня с. Мученіе, истязаніе, пытка. Словник української мови Грінченка