мордуватися

мордува́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мордуватися — Страждати, мучитися; потерпати, переживати, хвилюватися; (над чим) гибіти; (з ким) вибиватися із сил. Словник синонімів Караванського
  2. мордуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Зазнавати фізичних або моральних страждань; мучитися. || Хвилюватися, переживати з приводу чогось. 2》 з ким – чим, над чим і перед дієприсл. зворотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мордуватися — МОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Зазнавати фізичних або моральних страждань; мучитися. – А я й не сказала, Як була я людиною, Як я мордувалась (Т. Шевченко); – За ті сльози, за ту кров, що сьогодні безневинно пролито... Словник української мови у 20 томах
  4. мордуватися — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. мордуватися — МОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Зазнавати фізичних або моральних страждань; мучитися. — — А я й не сказала, Як була я людиною, Як я мордувалась (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. мордуватися — Мордуватися, -дуюся, -єшся гл. 1) Мучиться, терзаться. Будуть вони довіку мучитися, до суду мордуватися. Мир. ХРВ. 279. А я й не сказала, як була я людиною, як я мордувалась. Шевч. 2) Силиться, стараться, выбиваясь изъ силъ. Словник української мови Грінченка