мотивувати

мотивува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотивувати — Вмотивовувати, обґрунтовувати, подавати мотиви, г. узасаднювати; Р. виправдувати. Словник синонімів Караванського
  2. мотивувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обґрунтовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотивувати — Узасаднювати, узасанити, поузасаднювати, обґрунтовувати, обгрунтувати, пообгрунтовувати, доводити, довести, подоводити, переконувати, переконати, попереконувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. мотивувати — МОТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обґрунтовувати. – Він, – мотивувала вона цю пораду, – сам один, .. буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату (О. Словник української мови у 20 томах
  5. мотивувати — мотивува́ти (франц. motiver) наводити мотиви (1), докази на користь чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. мотивувати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. мотивувати — Мотивува́ти, -ву́ю, -ву́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мотивувати — МОТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обгрунтовувати. — Він, — мотивувала вона цю пораду, — сам один, .. Словник української мови в 11 томах