мотовильник
мотови́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мотовильник — -а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мотовильник — МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- мотовильник — МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило, сіла й голову похилила (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
- мотовильник — МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.). Словник української мови в 11 томах