мус

Значення в інших словниках

1. мус — Мус: — примушування [9] Словник з творів Івана Франка
2. мус — Мус. Необхідність, неминучість. Я набрала з собою з дому писанини (щось переводжу), але з того всього не роблю нічо, лиш або ходжу в поле (наймиліше мені іти вузенькими стежечками житом), або перележую в лісі. Українська літературна мова на Буковині
3. мус — див. хитрий Словник синонімів Вусика
4. мус — I -у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Малиновий мус. II -у, ч., діал. Примус (див. примус I). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мус — МУС¹, у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Машини полегшили цілий ряд трудомістких процесів (обчищення та різання овочів, приготування м'ясної й рибної січеної маси, тіста... Словник української мови у 20 томах
6. мус — мус необхідність, нагальна потреба, обов'язок (ср, ст) ◊ на мус з обов'язку, крізь силу (ср, ст) ♦ мус – вели́кий пан обов'язок – понад усе (ср, ст) ♦ мус ли́ше вме́рти так відповідають на фразу “Ти мусиш...” (ср, ст) ♦ мус пе́рше по Бо́зі про важливість обов'язку в людських стосунках (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. мус — ПРИ́МУС (застосування сили щодо когось для його підкорення, досягнення своїх цілей тощо), НАСИ́ЛЬСТВО, ПРИНУ́КА розм., ПА́ЛИЦЯ розм., ПА́ЛКА розм., МУС діал. Словник синонімів української мови
8. мус — Мус, -су, в -сі (страва) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мус — МУС¹, у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Машини полегшили цілий ряд трудомістких процесів (обчищення та різання овочів, приготування м’ясної й рибної січеної маси, тіста... Словник української мови в 11 томах
10. мус — Мус, -су м. Принужденіе. Мус — великий пан. посл. Через мус. По принужденію. Желех. Словник української мови Грінченка