мутитися

Значення в інших словниках

1. мутитися — мутиться, недок., розм. Те саме, що каламутитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мутитися — МУТИ́ТИСЯ, му́титься, недок., розм. Те саме, що каламу́титися. Стогне земля, Мутиться вода, Все поле кіптюга покриває (Панас Мирний); Оце не їде Катря! мутиться мати: хто ж мене оплаче, мабуть, не пускають її там (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
3. мутитися — світ (в оча́х (пе́ред очи́ма)) тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся). 1. кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
4. мутитися — МУТИ́ТИСЯ, му́титься, недок., розм. Те саме, що каламу́титися. Стогне земля. Мутиться вода, Все поле кіптюга покриває (Мирний, V, 1955, 265); Оце не їде Катря! мутиться мати: хто ж мене оплаче, мабуть, не пускають її там (Вовчок, І, 1955, 252). Словник української мови в 11 томах
5. мутитися — Мути́тися, -чу́ся, -тишся гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче? МВ. ІІ. 197. Словник української мови Грінченка