муть

муть

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муть — Муть: — будуть [10] Словник з творів Івана Франка
  2. муть — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що каламуть 1). 2》 розм. Нісенітниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муть — Каламуть, каламута, осад, див. гуща Словник чужослів Павло Штепа
  4. муть — МУТЬ, і, ж., розм. Те саме, що каламу́ть 1. При додаванні до вина розчиненого желатину утворюються пластівцеві суспензії, в яких є частинки муті (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. муть — І, ж. Дурниці. І там ви всю цю муть забудете! (О. Ірванець). Словник сучасного українського сленгу
  6. муть — КАЛАМУ́ТЬ (каламутна рідина), МУТЬ розм., КАЛАМУ́ТТЯ розм. Ріка в бігу — аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть (П. Тичина); Він зімкнув щільно повіки, та миттю гаряча ріка підхопила його.. й понесла в розклекотане каламуття, мов зайця у повінь (П. Козланюк). Словник синонімів української мови
  7. муть — МУТЬ, і, ж., розм. Те саме, що каламу́ть 1. При додаванні до вина розчиненого желатину утворюються пластівцеві суспензії, в яких є частинки муті (Колг. Укр., 7, 1950, 41). Словник української мови в 11 томах