1. Орфографічний словник української мови

набутний

набутни́й

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набутний — -а, -е, розм. Якого можна нажити, набути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набутний — НАБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який можна нажити, набути. Господарство – річ набутна (І. Франко); – Навряд чи це генетичне. Це скоріш набутне. Таке, що можна людині прищепити. А можна й відщепити... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. набутний — НАЖИВНИ́Й (про предмет, майно, властивість, уміння, досвід і т. ін. — який можна нажити, набути), НАБУТНИ́Й розм., НАЖИТНИ́Й рідше. (Гайдар:) ..Ясно, знання діла, вміння воювати — справа наживна (О. Корнійчук); Адже господарство — річ набутна (І. Франко). Словник синонімів української мови
  4. набутний — НАБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який можна нажити, набути. Господарство — річ набутна (Фр., VII, 1951, 304). Словник української мови в 11 томах
  5. набутний — Набутний, -а, -е Благопріобрѣтенный. Словник української мови Грінченка