надержувати

Значення в інших словниках

1. надержувати — -ую, -уєш, недок., надержати, -жу, -жиш, док., рідко. Те саме, що притримувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. надержувати — НАДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що, рідко. Те саме, що притри́мувати. Ладко згріб кількох парубчаків у обійми, стулив докупи й притис до стіни. Притис – і надержує (Григір Тютюнник); – Тпрру-у! чуєте Якимів, що відразу надержав гнідка (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
3. надержувати — ПРИТРИ́МУВАТИ (беручись руками за когось, щось, не давати рухатися, падати; закріплювати в якомусь положенні), ПРИДЕ́РЖУВАТИ, НАДЕ́РЖУВАТИ діал. — Док.: притри́мати, приде́ржати, наде́ржати. За тарантасом пішки трюхав стражник, притримуючи збоку шаблю (П. Словник синонімів української мови
4. надержувати — НАДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДЕРЖА́ТИ, жу, жиш, док., рідко. Те саме, що притри́мувати. Яким.. мерщій кинувся до триніжка, звернув казанок набік і надержує, поки той перестане клекотіти (Мирний, IV, 1955, 319)... Словник української мови в 11 томах
5. надержувати — Наде́ржувати, -жую, -єш гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво. О. 1861. V. 66. Словник української мови Грінченка