1. Орфографічний словник української мови

назолити

назоли́ти 1

дієслово доконаного виду

випарити велику кількість в розчині золи

назоли́ти 2

дієслово доконаного виду

набриднути; зробити неприємність

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назолити — I див. назолювати. II -лю, -лиш, док., розм. 1》 Набриднути, надокучити кому-небудь. 2》 Зробити неприємність кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. назолити — НАЗОЛИ́ТИ¹ див. назо́лювати. НАЗОЛИ́ТИ², лю́, ли́ш, док., розм. 1. Набриднути, надокучити кому-небудь. Ти мені назолив (Сл. Б. Грінченка). 2. Зробити неприємність, прикрість кому-небудь. – Треба мені було дуже Назолити одному... І Кузьму собі за мужа Взять на зло таки ж тому (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах
  3. назолити — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  4. назолити — НАЗОЛИ́ТИ¹ див. назо́лювати. НАЗОЛИТИ², лю́, ли́ш, док., розм. 1. Набриднути, надокучити кому-небудь. Ти мені назолив (Сл. Гр.). 2. Зробити неприємність кому-небудь. — Треба мені було дуже Назолити одному… І Кузьму собі за мужа Взять на зло таки ж тому (Воскр., Подивись.., 1962, 21). Словник української мови в 11 томах