назривати
назрива́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назривати — -аю, -аєш, док., перех. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назривати — НАЗРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Квіток було назриваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками величаємось (Марко Вовчок); Він [селянин] назривав листя і почав їсти: пожувавши трохи, зовсім знеохотився. Приліг і заснув (В. Барка). Словник української мови у 20 томах
- назривати — НАЗРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Квіток було назриваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками величаємось (Вовчок, І, 1955, 103). Словник української мови в 11 томах
- назривати — Назрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138. Словник української мови Грінченка