1. Орфографічний словник української мови

наколобродити

наколобро́дити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наколобродити — -джу, -диш, док., розм. Зробити що-небудь погане, варте осуду; скоїти, накоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наколобродити — НАКОЛОБРО́ДИТИ, джу, диш, док., розм. Зробити що-небудь погане, варте осуду; накоїти, натворити. За цей час можна такого наколобродити, що потім в очі людям не поглянеш (М. Стельмах); Агронома з нього не вийшло. Призначили завгоспом – наколобродив. У коморах попсував насіння конюшини... (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. наколобродити — НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  4. наколобродити — НАКОЛОБРО́ДИТИ, джу, диш, док., розм. Зробити що-небудь погане, варте осуду; натворити, накоїти. За цей час можна такого наколобродити, що потім в очі людям не поглянеш (Стельмах, II, 1962, 31); Агронома з нього не вийшло. Словник української мови в 11 томах