1. Орфографічний словник української мови

належувати

нале́жувати 1

дієслово недоконаного виду

довго, досхочу лежати, відлежуватися

розм.

нале́жувати 2

дієслово недоконаного виду

довго лежачи, викликати оніміння якоїсь частини тіла

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. належувати — див. лежати Словник синонімів Вусика
  2. належувати — I -ую, -уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати; відпочивати, відлежуватися. II -ую, -уєш, недок., належати, -жу, -жиш, док., перех., розм. Довго лежачи, викликати застій крові, оніміння якоїсь частини тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. належувати — НАЛЕ́ЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати, відпочивати; відлежуватися. Вона виспалась зарані, належувати – обридло, іти – нікуди (Панас Мирний); Доки мати засвічувала бликуна й торохтіла заслінкою біля припічка, лаштуючи снідання... Словник української мови у 20 томах
  4. належувати — ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ (довго лежати, відпочиваючи або хворіючи), ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм., ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ розм., НАЛЕ́ЖУВАТИ розм. — Док.: ви́лежатися, відлежа́тися, облежа́тися. На березі, біля порома, вилежувалися голі запорожці (З. Словник синонімів української мови
  5. належувати — НАЛЕ́ЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати; відпочивати, відлежуватися. Вона виспалась зарані, належувати — обридло, іти — нікуди (Мирний, III, 1954, 235). НАЛЕ́ЖУВАТИ², ую, уєш, недок., НАЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Словник української мови в 11 томах