намічання

наміча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намічання — -я, с. Дія за знач. намічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намічання — НАМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наміча́ти 2, 3. Слід одразу, без попереднього намічання контурів предметів, відобразити їхню форму за допомогою акварелі (із журн.); Виконайте шов без попереднього намічання точок (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах