1. Орфографічний словник української мови

наполювати

напо́лювати

дієслово недоконаного виду

полючи, очищати від бур'янів

наполюва́ти

дієслово доконаного виду

убити чи зловити багато звірів, птахів тощо

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполювати — I нап`олювати-юю, -юєш, недок., наполоти, -полю, -полеш, док., перех. Полючи, очищати від бур'янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок. II наполюв`ати-юю, -юєш, док. Полюючи, зловити чи вбити якусь кількість звірів, птахів, риб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наполювати — НАПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., чого, що і без прям. дод. Полюючи, здобувати що-небудь, перев. у якійсь кількості. – Ну, що, – каже [Лев] до Осла і показує йому свою здобичу, – бачиш, кілько скільки я наполював? (І. Франко); – Подивимось, що наполюєте? (М. Словник української мови у 20 томах
  3. наполювати — НАПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. Полючи, очищати від бур’янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок. Словник української мови в 11 томах
  4. наполювати — Наполювати, -люю, -єш гл. Достать охотой, поймать на охотѣ. Словник української мови Грінченка