1. Орфографічний словник української мови

нарвати

нарва́ти 1

дієслово доконаного виду

зібрати якусь кількість чогось

нарва́ти 2

дієслово доконаного виду

утворити нарив

нарва́ти 3

дієслово доконаного виду

прикріпити ярмо до дишля

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарвати — I див. наривати I. II див. наривати II. III див. наривати III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нарвати — НАРВА́ТИ¹ див. нарива́ти¹. НАРВА́ТИ² див. нарива́ти². НАРВА́ТИ³ див. нарива́ти³. Словник української мови у 20 томах
  3. нарвати — НАРВА́ТИ особ. і безос. (запалюючись, утворити нарив); НАГНА́ТИ безос., розм. (зробити здутою, розпухлою хвору або ушкоджену частину тіла). — Недок.: нарива́ти, наганя́ти (наго́нити рідше). Словник синонімів української мови
  4. нарвати — Нарва́ти, -рву́, -рве́ш, -рву́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нарвати — НАРВА́ТИ¹ див. нарива́ти¹. НАРВА́ТИ² див. нарива́ти². НАРВА́ТИ³ див. нарива́ти³. Словник української мови в 11 томах
  6. нарвати — Нарвати, -ся см. наривати, -ся. Словник української мови Грінченка