1. Орфографічний словник української мови

наречена

нарече́на

іменник жіночого роду, істота

майбутня дружина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наречена — (жінка перед одруженням) суджена, кохана, (на весіллі) молода, княгиня. Словник синонімів Полюги
  2. наречена — ім. Мирянка, яка готується прийняти або приймає Таїнство Шлюбу; заст. невіста Словник церковно-обрядової термінології
  3. наречена — Відданиця, заручена, кохана, кохання, коханнячко, куниця (при сватанні), любов (чия), молода, невіста, невістонька, невісточка, перестарок (дівчина, яку не сватають), скрипула (т.с. Словник синонімів Вусика
  4. наречена — НАРЕЧЕ́НА (жінка стосовно до того, з ким має одружитися), СУ́ДЖЕНА фольк., НЕВІ́СТА заст.; МОЛОДА́, КНЯГИ́НЯ фольк. (під час весілля); КУНИ́ЦЯ фольк. (в обряді сватання). Словник синонімів української мови
  5. наречена — Нарече́на, -ної, -ній; -че́ні, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)