нароком
наро́ком
прислівник
незмінювана словникова одиниця
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нароком — присл., розм. 1》 Навмисне, з певною метою. 2》 Жартома, жартуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нароком — НАРО́КОМ, присл., розм. 1. Навмисне, з певною метою, спеціально. – Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити..? (Марко Вовчок); Потоків я не заставлю, Ще й нароком так підправлю. Щоб вода з крутих коліс Кипнем рвалася, як біс (Я. Словник української мови у 20 томах
- нароком — ЖАРТОМА́, ЖАРТУ́ЮЧИ, ЖА́РТОМ розм., СМІШКО́М рідше, НАРО́КОМ заст. Як шкода, що немає Марії, його вічно юної і жвавої дружини, яку він жартома звав "циганчам"! (Л. Дмитерко); Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І. Словник синонімів української мови
- нароком — НАРО́КОМ, присл., розм. 1. Навмисне, з певною метою. — Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити..? (Вовчок, І, 1955, 174); Потоків я не заставлю, Ще й нароком так підправлю. Щоб вода з крутих коліс Кипнем рвалася, як біс (Щог., Поезії, 1958, 195). Словник української мови в 11 томах
- нароком — Нароком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Ном. 7169. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити? МВ. (О. 1862. І. 101). Словник української мови Грінченка