1. Орфографічний словник української мови

насміти

насмі́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насміти — -ію, -ієш, док., розм. Те саме, що насмілитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. насміти — НАСМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що насмі́литися. Чайченко лежав неспокійно, в тривозі, на ліжку, – зітхав усе; Маруся прислухалася, а до його не ввіходила, не насміла біднесенька (Марко Вовчок); [Марина:] От бачиш, який він?... Словник української мови у 20 томах
  3. насміти — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  4. насміти — НАСМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що насмі́литися. [Марина:] От бачиш, який він? Та як же я насмію розмовляти з ним одверто? (Кроп., V, 1959, 495); Вони [вороги] переступить насміли Землі тієї грань святу (Рильський, II, 1960, 170). Словник української мови в 11 томах
  5. насміти — Насміти, -смію, -єш гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє. Г. Барв. 321. Словник української мови Грінченка