1. Орфографічний словник української мови

насовувати

насо́вувати 1

дієслово недоконаного виду

сунучи, класти у якійсь кількості

розм.

насо́вувати 2

дієслово недоконаного виду

надівати, натягати щось; наступати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насовувати — I -ую, -уєш, недок., перех., розм. Сунучи, класти в якій-небудь кількості. II див. насувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. насовувати — НАСО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., що, розм. Сунучи, класти у якій-небудь кількості. * Образно. Для мене слова ці .. насовують безконечні сполучення думок, ворушать нескінченний ланцюг споминів (Б. Антоненко-Давидович). НАСО́ВУВАТИ² див. насува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. насовувати — НАСУВА́ТИСЯ (НАСО́ВУВАТИСЯ) на що і без додатка (про хмари, туман, дим і взагалі щось суцільне, масивне — рухаючись, покривати, закривати собою що-небудь), НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ), СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, НАСТУПА́ТИ, НАКО́ЧУВАТИСЯ, НАПЛИВА́ТИ (плавно)... Словник синонімів української мови
  4. насовувати — НАСО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., перех., розм. Сунучи, класти у якій-небудь кількості. НАСО́ВУВАТИ² див. насува́ти. Словник української мови в 11 томах