1. Орфографічний словник української мови

настановити

настанови́ти 1

дієслово доконаного виду

поставити якусь кількість; наблизити; призначити

настанови́ти 2

дієслово доконаного виду

повчати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настановити — [настановитие] -ноуўл'у, -овиеш, -оўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. настановити — I див. настановляти I. II див. настановляти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настановити — НАСТАНОВИ́ТИ¹ див. настановля́ти¹. НАСТАНОВИ́ТИ² див. настановля́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. настановити — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). Словник синонімів української мови
  5. настановити — НАСТАНОВИ́ТИ¹ див. настановля́ти¹. НАСТАНОВИ́ТИ² див. настановля́ти². Словник української мови в 11 томах
  6. настановити — Настановити, -ся см. настановляти, -ся. Словник української мови Грінченка