невжиточний

невжи́точний

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невжиточний — НЕВЖИ́ТОЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що невжи́вчивий. В суді його знали всі як зовсім невжиточного суддю (І. Франко); Санька гарно вдає невжиточних, пихатих сусідок (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  2. невжиточний — НЕЗЛА́ГІДНИЙ (який погано уживається з іншими людьми), НЕВЖИ́ВЧИВИЙ, НЕВЖИ́ТОЧНИЙ розм.; ВАЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й (про людину та її вдачу — з яким важко порозумітися, знайти спільну мову). Рябов теж почував себе не зовсім добре.. Словник синонімів української мови
  3. невжиточний — НЕВЖИ́ТОЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що невжи́вчивий. В суді його знали всі як зовсім невжиточного суддю (Фр., VII, 1951, 308); Санька гарно вдає невжиточних, пихатих сусідок (Горд., Дівчина.., 1954, 28). Словник української мови в 11 томах