недомагання
недомага́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недомагання — -я, с. Хворобливий стан; слабість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недомагання — НЕДОМАГА́ННЯ, я, с. Хворобливий стан; слабість. Зажурена недомаганням дочки, мати часто питалася лікаря, що він думав про стан її здоров'я (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
- недомагання — НЕДОМАГА́ННЯ, я, с. Хворобливий стан; слабість. Зажурена недомаганням дочки, мати часто питалася лікаря, що він думав про стан її здоров’я (Кобр., Вибр., 1954, 94). Словник української мови в 11 томах