1. Орфографічний словник української мови

незабарний

незаба́рний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незабарний — -а, -е. 1》 Який здійснюється, відбувається за короткий відтинок часу. 2》 Який вміє швидко робити, здійснювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. незабарний — НЕЗАБА́РНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, відбувається за короткий відрізок часу. І хазяїни, і гості разом пішли до церкви. Недавно пішли, та швидко й вертаються: у такі дні незабарна служба... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. незабарний — ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо — який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. незабарний — НЕЗАБА́РНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, відбувається за короткий відрізок часу. 2. Який вміє швидко робити, здійснювати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. незабарний — Незабарний, -а, -е 1) Не медлительный, скорый. 2) Не требующій много времени. У такі дні незабарна служба (в церкві). Мир. Пов. II. 58. Словник української мови Грінченка