ненавидник

нена́видник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненавидник — -а, ч., діал. Ненависник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ненавидник — НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник. Приблудивсь до річки Росі єзуїтський ненавидник, Підступної проповіді польсько-римської противник (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. ненавидник — НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник. Словник української мови в 11 томах
  4. ненавидник — Ненавидник, -ка м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19. Словник української мови Грінченка