ненавидник
нена́видник
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ненавидник — -а, ч., діал. Ненависник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ненавидник — НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник. Приблудивсь до річки Росі єзуїтський ненавидник, Підступної проповіді польсько-римської противник (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- ненавидник — НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник. Словник української мови в 11 томах
- ненавидник — Ненавидник, -ка м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19. Словник української мови Грінченка