необзир

нео́бзи́р

іменник чоловічого роду, істота

діал.

необзи́р

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. необзир — присл., діал. Не озираючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. необзир — НЕО́БЗИ́Р, присл., діал. Не оглядаючись. Помчавсь [Шрам] од них необзир (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. необзир — НЕО́БЗИ́Р, присл., діал. Не оглядаючись. Помчавсь [Шрам] од них необзир (П. Куліш, Вибр., 1969, 152). Словник української мови в 11 томах
  4. необзир — Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. К. Дз. 15. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому! Г. Барв. 195. Словник української мови Грінченка