непосидько

непоси́дько

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непосидько — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  2. непосидько — -а, ч. і ж., розм. Те саме, що непосида. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непосидько — НЕПОСИ́ДЬКО, а, ч. і ж., розм. Те саме, що непоси́да. Боляче, що часом, хоч і рідко, Якийсь із нас вертлявий непосидько Йому [учителеві] гіркоти раптом завдавав (В. Бичко). Словник української мови у 20 томах
  4. непосидько — НЕПОСИ́ДА розм. (непосидюча людина), НЕПОСИ́ДЬКО розм. рідше; ДЗИ́ГА розм., ВЕРТУ́Н розм., КРУТЬКО́ розм. рідше (швидка в рухах, вертлява людина); ВЕРТУ́ХА розм. (про дівчину, жінку). Був це хлопець жвавий, за що і прозивався в школі "непосидою" (І. Словник синонімів української мови
  5. непосидько — НЕПОСИ́ДЬКО, а, ч. і ж., розм. Те саме, що непоси́да. Боляче, що часом, хоч і рідко, Якийсь із нас вертлявий непосидько Йому [учителеві] гіркоти раптом завдавав (Бичко, Простота, 1963, 112). Словник української мови в 11 томах