1. Орфографічний словник української мови

низькопоклонник

низькопокло́нник

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. низькопоклонник — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  2. низькопоклонник — -а, ч., зневажл. Той, хто плазує перед ким-небудь; підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. низькопоклонник — НИЗЬКОПОКЛО́ННИК, а, ч., зневажл. Той, хто догоджає комусь із корисливою метою, хто плазує перед ким-небудь; підлабузник. Словник української мови у 20 томах
  4. низькопоклонник — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  5. низькопоклонник — НИЗЬКОПОКЛО́ННИК, а, ч., зневажл. Той, хто плазує перед ким-небудь; підлабузник. Космополіти і низькопоклонники перед буржуазним Заходом заперечували самобутність української мови (Рильський, III, 1956, 63). Словник української мови в 11 томах