1. Орфографічний словник української мови

нобіль

но́біль

іменник чоловічого роду, істота

аристократ

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нобіль — див. нобілі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нобіль — Шляхта, див. дворянин, нотаблі Словник чужослів Павло Штепа
  3. нобіль — НО́БІЛЬ, я, ч. У Стародавньому Римі – аристократ, представник знаті, нобілітету. У Римі, замість старої родової знаті – патриціїв, склалася нова багата служила знать, яку називали нобілями, тобто знатними (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. нобіль — НО́БІЛЬ, я, ч. У Стародавньому Римі — аристократ, представник знаті, нобілітету. У Римі, замість старої родової знаті — патриціїв, склалася нова багата служила знать, яку називали нобілями, тобто знатними (Іст. стар. світу, 1957, 149). Словник української мови в 11 томах