німчин

ні́мчин

іменник чоловічого роду, істота

німець

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. німчин — НІ́МЧИН, а́, ч., розм. Те саме, що ні́мець. З ким я буду сю ніч ночувати, ой молодая, Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  2. німчин — НІМЧИ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що ні́мець. З ким я буду сю ніч ночувати, ой молодая, Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком (Чуб., V, 1874, 885). Словник української мови в 11 томах
  3. німчин — Німчин, -на м. = німець 1. З ким я буду сю ніч ночувати? Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? Чуб. V. 885. Словник української мови Грінченка