1. Орфографічний словник української мови

обдурювання

обду́рювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдурювання — -я, с. Дія за знач. обдурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обдурювання — ОБДУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обду́рювати. [Петро:] От і починаються .. ошукування та обдурювання, торгування людьми, перепродування всього святого!.. (Панас Мирний); Дзенькіт і бренькіт [на торжку], цокотіння й бубоніння, .. а над усім – брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. обдурювання — ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал. Словник синонімів української мови
  4. обдурювання — ОБДУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обду́рювати. [Петро:] От і починаються.. ошукування та обдурювання, торгування людьми, перепродування всього святого!.. (Мирний, V, 1955, 159); Дзенькіт і бренькіт [на торжку], цокотіння й бубоніння, .. Словник української мови в 11 томах