1. Орфографічний словник української мови

обезлюдити

обезлю́дити

дієслово доконаного виду

зробити безлюдним; спустошити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезлюдити — -джу, -диш, док., перех. Зробити безлюдним; спустошити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обезлюдити — ОБЕЗЛЮ́ДИТИ див. обезлю́джувати. Словник української мови у 20 томах
  3. обезлюдити — ОБЕЗЛЮ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Зробити безлюдним; спустошити. [Анна:] Невже ж би ви самі стерпіли сеє? [Д. Жуан:] Хіба вже я не маю шпаги, Анно? [Анна:] Так що ж — ви обезлюдите Мадрід? (Л. Укр., III, 1952, 393). Словник української мови в 11 томах
  4. обезлюдити — Обезлюдити, -джу, -диш гл. Обезлюдить. Словник української мови Грінченка