обмовниця

обмо́вниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмовниця — -і. Жін. до обмовник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмовниця — ОБМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́вник. Словник української мови в 11 томах
  3. обмовниця — ОБМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́вник. Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах