1. Орфографічний словник української мови

обпасти

обпа́сти 1

дієслово доконаного виду

впасти, опуститися

обпа́сти 2

дієслово доконаного виду

оточити, охопити

обпа́сти 3

дієслово доконаного виду

напасти — худобу

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпасти — I див. обпадати I. II див. обпадати II. III див. обпасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обпасти — ОБПА́СТИ¹ див. обпада́ти¹. ОБПА́СТИ² див. обпада́ти². ОБПА́СТИ³ див. обпаса́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. обпасти — ОБПА́СТИ¹ див. обпада́ти¹. ОБПА́СТИ² див. обпада́ти². ОБПА́СТИ³ див. обпаса́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обпасти — накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном. Фразеологічний словник української мови
  5. обпасти — I. ОПАДА́ТИ (ОБПАДА́ТИ) (про листя, пелюстки, плоди тощо — відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ (ОСИПА́ТИСЯ), СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯ рідше (про листя, пелюстки). — Док. Словник синонімів української мови
  6. обпасти — Обпа́сти, див. обпада́ти опа́сти і обпа́сти, о(б)паду́, -де́ш, -ду́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обпасти — Обпасти см. обпадати, обпасати. Словник української мови Грінченка