1. Орфографічний словник української мови

об'єднувач

об'є́днувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єднувач — [обйеднувач] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў Орфоепічний словник української мови
  2. об'єднувач — -а, ч. Той, хто об'єднує, або те, що об'єднує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'єднувач — ОБ'Є́ДНУВАЧ, а, ч. Той, хто об'єднує кого-, що-небудь. Роль національного об'єднувача більше пасує лідерові соціалістів, який у разі виходу до фіналу міг би зібрати голоси частини і лівих, і правих (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах