одиначок

одиначо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одиначок — див. дитина; одинак; син Словник синонімів Вусика
  2. одиначок — -чка, ч. Пестл. до одинак 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одиначок — ОДИНАЧО́К, чка́, ч. Пестл. до одина́к 3. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля, бо так забажалось графині (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. одиначок — ОДИНАЧО́К, чка́, ч. Пестл. до одина́к 3. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля, бо так забажалось графині (Л. Укр., І, 1951, 439). Словник української мови в 11 томах