одягало

Значення в інших словниках

1. одягало — див. одяг Словник синонімів Вусика
2. одягало — -а, с. 1》 розм., рідко. Те саме, що одяг. 2》 діал. Ковдра, покривало. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одягало — ОДЯГА́ЛО, а, с. 1. розм., рідко. Те саме, що о́дяг. Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Сл. Б. Грінченка). 2. діал. Ковдра, покривало. З золота, з серебра його там смачненько годували й напували і спати його клали під одягала злототкані, на м'якенькому пуху (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
4. одягало — КО́ВДРА (тепле покривало, яким люди накриваються в постелі), ОДЯГА́ЛО діал. Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Спати його клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Марко Вовчок). — Пор. Словник синонімів української мови
5. одягало — ОДЯГА́ЛО, а, с. 1. розм., рідко. Те саме, що о́дяг. Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Сл. Гр.). 2. діал. Ковдра, покривало. З золота, з серебра його там смачненько годували й напували і спати його клали під одягала злототкані, на м’якенькому пуху (Вовчок, І, 1955, 307). Словник української мови в 11 томах
6. одягало — Одягало, -ла с. Одежда. Лахматину де найде, приволоче, — тим і прикриє своє тіло. А то нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було. О. 1862. V. 86. Словник української мови Грінченка