1. Орфографічний словник української мови

оженений

оже́нений

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оженений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оженити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оженений — ОЖЕ́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ожени́ти. Недавно оженений син тримав одною рукою попід шию молоду жінку (Мирослав Ірчан). 2. у знач. прикм. Те саме, що одру́жений; жонатий. У мене один син нежонатий, а другий оженений (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. оженений — ОДРУ́ЖЕНИЙ (який має дружину), ЖОНА́ТИЙ, ОЖЕ́НЕНИЙ рідше. Вася був одружений (О. Гончар); У нього було три сини жонатих, та аж чотири дочки (Г. Квітка-Основ'яненко); У мене один син нежонатий, а другий оженений (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  4. оженений — Оже́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. оженений — ОЖЕ́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин ч. до ожени́ти. У мене один син нежонатий, а другий оженений (Сл. Гр.); Недавно оженений син тримав одною рукою попід шию молоду жінку (Ірчан, II, 1958, 10). Словник української мови в 11 томах
  6. оженений — Оженений, -а, -е Женатый. У мене один син нежонатий, а другий оженений. Лебед. у. Словник української мови Грінченка