1. Орфографічний словник української мови

оморочувати

оморо́чувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оморочувати — -ую, -уєш, недок., оморочити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Те саме, що обморочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оморочувати — ОМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, розм. Те саме, що обморо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. оморочувати — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. оморочувати — ОМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що обморо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. оморочувати — Оморо́чувати, -чую, -єш сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити. Словник української мови Грінченка