онімечений

оніме́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онімечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до онімечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. онімечений — ОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оніме́чити. Андріяна ж нашого, сивочубого, гарного, помітно онімеченого в манерах велетня, вона [Мальва] .. ніколи й не любила (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  3. онімечений — ОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оніме́чити. Словник української мови в 11 томах