опоганений
опога́нений
іменник чоловічого роду, істота
опога́нений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опоганений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опоганити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опоганений — ОПОГА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опога́нити. За час панування фашистських загарбників наша земля .. була пограбована й опоганена (з газ.); // у знач. прикм. – Пху на цей опоганений світ! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- опоганений — Опога́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опоганений — ОПОГА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опога́нити. — Пху на цей опоганений світ! (Н.-Лев., IV, 1956, 267). Словник української мови в 11 томах