опціон

Значення в інших словниках

1. опціон — Стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого О. або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець... Словник термінів законодавства України
2. опціон — -у, ч. 1》 Право, зафіксоване біржовою угодою, на придбання чи продаж товарів, валюти, цінних паперів за певних умов у майбутньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опціон — ОПЦІО́Н, у, ч. 1. фін. Включена у біржову угоду умова, згідно з якою одній зі сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди. Опціон валютний; Опціон без грошей. 2. мор. Словник української мови у 20 томах
4. опціон — (англ. оption) 1. право покупця закупити додаткову кількість товару за умовами, обумовленими попереднім контрактом. 2. застереження у договорі морського перевезення (чартер) щодо права заміни одного вантажу іншим або одного порту призначення іншим. Економічний словник
5. опціон — опціо́н [від лат. optio (optionis) – вільний вибір] 1. Застереження в договорі морського перевезення (чартері) щодо права заміни одного вантажу іншим або одного порту призначення іншим. Словник іншомовних слів Мельничука
6. опціон — рос. опцион 1. Право вибору умов проведення певних дій, операцій комерційного, здебільшого фінансового, характеру, яке отримується за певну плату (грошову винагороду). Eкономічна енциклопедія