опізнити
опізни́ти
дієслово доконаного виду
бути причиною запізнення чого-небудь
арх.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опізнити — опізню, опізниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- опізнити — ОПІЗНИ́ТИ, опізню́, опі́зниш, док., що, заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.). Геройські, хоч безплідні, зусилля козацьких воєн вичерпали на довгий час силу нації; опізнили її духовний розвій (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- опізнити — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
- опізнити — ОПІЗНИ́ТИ, опізню́, опі́зниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.). Геройські, хоч безплідні, зусилля козацьких воєн вичерпали на довгий час силу нації; опізнили її духовний розвій (Фр., XVI, 1955, 222). Словник української мови в 11 томах