осатаніти

осатані́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осатаніти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  2. осатаніти — -ію, -ієш, док., розм. До краю розізлитися, розлютитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осатаніти — ОСАТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. До краю розізлитися, розлютитися. Він так і осатанів, мов його окропом облив (Номис); Шебеші-бей зовсім осатанів. Того і пильнуйся, як би в гніві у живіт ногою не вдарив, коли чим не догодиш (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. осатаніти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. осатаніти — ОСАТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. До краю розізлитися, розлютитися. Він так і осатанів, мов його окропом облив (Номис, 1864, № 3386); Шебеші-бей зовсім осатанів. Того і пильнуйся, як би в гніві у живіт ногою не вдарив, коли чим не догодиш (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 328). Словник української мови в 11 томах
  6. осатаніти — Осатані́ти, -ні́ю, -єш гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45. Словник української мови Грінченка