1. Орфографічний словник української мови

освітити

освіти́ти 1

дієслово доконаного виду

кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, зробити його видним; забезпечити світлом; висвітлити — рідко; зробити ясним, зрозумілим що-небудь; вилучаючи сторонні домішки, зробити світлим, прозорим

освіти́ти 2

дієслово доконаного виду

подбати про чиюсь освіту, знання, культуру, зробити освіченим

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освітити — I див. освічувати I. II див. освічувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. освітити — ОСВІТИ́ТИ¹ див. осві́чувати¹. ОСВІТИ́ТИ² див. осві́чувати². Словник української мови у 20 томах
  3. освітити — ОСВІ́ТЛЮВАТИ (робити радісним, сяючим — про обличчя, очі і т. ін.), ОСЯВА́ТИ (ОСЯ́ЮВАТИ), ОПРОМІ́НЮВАТИ, ОСІНЯ́ТИ книжн., ОСВІ́ЧУВАТИ рідше, ОСВІТЛЯ́ТИ рідше. — Док.: освітли́ти, ося́яти, осяти, опромінити, осіни́ти, освіти́ти. Словник синонімів української мови
  4. освітити — ОСВІТИ́ТИ¹ див. осві́чувати¹. ОСВІТИ́ТИ² див. осві́чувати². Словник української мови в 11 томах
  5. освітити — Освітити, -ся см. освічувати, -ся. Словник української мови Грінченка