1. Орфографічний словник української мови

останець

оста́нець

іменник чоловічого роду, істота

ділянка, що збереглася з попереднього геологічного періоду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. останець — -нця, ч., геол. Ізольована відносно невелика ділянка земної поверхні, що збереглася від руйнування більшої території. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. останець — ОСТА́НЕЦЬ, нця, ч., геол. Ізольована відносно невелика ділянка земної поверхні, що збереглася після руйнування більшої території. На косі Федотова.., яка з'єднує о-в Бирючий з корінним берегом Азовського моря, зберігся останець лесоподібних суглинків (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. останець — Ізольоване, невелике узвишшя; залишок гірського комплексу, що був переважно зруйнований ерозією. Універсальний словник-енциклопедія
  4. останець — ОСТА́НЕЦЬ, нця, ч., Геол. Ізольована відносно невелика ділянка земної поверхні, що збереглася від руйнування більшої території. На косі Федотова.., яка з’єднує о-в Бирючий з корінним берегом Азовського моря, зберігся останець лесоподібних суглинків (Геол. ж., XX, 6, 1960, 92). Словник української мови в 11 томах