осточортіти
осточорті́ти
дієслово доконаного виду
зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осточортіти — див. набридати Словник синонімів Вусика
- осточортіти — -ію, -ієш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осточортіти — див. надоїдати Словник чужослів Павло Штепа
- осточортіти — ОСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти. Учитись було Піхтіреві за велику муку: нулі.., насмішки, батьків батіг – усе це йому осточортіло до нудоти (С. Васильченко); – Я людям всім осточортів І остогид (В. Словник української мови у 20 томах
- осточортіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- осточортіти — Осточорті́ти, -ті́ю, -ті́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осточортіти — ОСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти. Учитись було Піхтіреві за велику муку: нулі.., насмішки, батьків батіг — усе це йому осточортіло до нудоти (Вас., І, 1959, 164); Я людям всім осточортів І остогид (Сам. Словник української мови в 11 томах
- осточортіти — Осточортіти, -тію, -єш гл. = остобісіти. Ном. Як ти мені осточортіла. Ном. № 2742. Словник української мови Грінченка